Хто з нас хоча б іноді не мріяв жити у палаці, стіни якого оздоблені вишуканими тканинами найрізноманітніших відтінків, з витонченими візерунками та орнаментами. Час палаців, здається, проходить, та і не всім вони по кишені. Однак прогрес не стоїть на місці. Розкішним (у всіх змістах цього слова) драпіруванням і драпірувальним тканинам на зміну приходять тканинні шпалери, які ні в чому, не поступаються своїм коштовним аналогам.

Тканинні шпалери являють собою натуральні тканини (бавовна, віскоза, льон, шовк, джут, фетр), наклеєні на паперову основу. Якщо пошукати, можна знайти тканинні шпалери з ефектом, наприклад, велюру або ж інших ворсистих поверхонь.

При виборі тканинних шпалер необхідно пам'ятати, що вони класифікуються не тільки по зовнішньому вигляді, але і по типу обклеювання приміщення.



Тканинні шпалери один з самих цікавих та нестандартних видів оформлення внутрішнього декору. В залежності від технології виробництва тканинної поверхні, прийнято розділяти декілька типів. Перший тип – це ниткові шпалери. При їх виробництві паралельні нитки бавовни, льону, шовку, віскози наклеюють на папір. Такі шпалери, як правило, є одноколірними, але сильно виграють у порівняні в своїх одноколірних паперових аналогів: вони більш фактурні, ідеально вписуються у дизайн інтер'єра та приємні на дотик. Другий тип - це жакардові текстильні шпалери. Ці шпалери мають малюнок, утворений за допомогою переплетення ниток. Виготовляються на спеціальних жакардових машинах, від назви яких і пішло найменування шпалер. Ці шпалери випускаються з великим чітким фактурним малюнком, та виглядають значно ефектніше від звичайних паперових та нитково-текстильних шпалери. Техніка буклі (від французького слова boucle – хвиляста) також досить часто застосовується при виробництві текстильних шпалер. Буклі - тканини з хвилястою поверхнею, які схожі на дрібний каракуль.

Спосіб наклеювання залежить від типу шпалер.

На текстильні шпалери з паперовою основою спочатку наноситься клей, шпалери залишають на -5-10 хвилин у горизонтальному положенні та тільки після цього наклеюють на стіну. Шпалери на флізеліновій основі клеяться на стіну, на яку попередньо вже нанесений клей.

Техніка обклеювання також варіюється: тканинні шпалери можна клеїти як звичайні, а можна методом драпірування - натягаючи паралельно стіні.

Особливо варто відзначити так звані тканинні «безшовні» шпалери - ширина рулону таких шпалер становить у середньому 2,7 м, що дорівнює середній висоті стін. Перед наклеюванням таких шпалер з вікон та дверей знімаються всі налічники, шпалери наклеюються по всьому периметру кімнати, залишається тільки один непомітний шов. Потім отвори для вікон і дверей акуратно вирізають, а налічники встановлюють на місце.

Тканинні шпалери - дуже примхливі. Вони підходять далеко не для кожного приміщення. При обклеюванні потребують уважності та акуратності. Не виносять мокрого чищення. Також в них обмежена сфера застосування - у приміщенні повинна бути постійна температура та вологість. Наклеювання таких шпалер краще довірити професіоналові: вони вимагають ідеально гладких поверхонь. Крім того, в них, у порівнянні з іншими аналогами, досить висока вартість.

У числі переваг цих шпалер зазначають наступні: на сонці вони не вигорають, і тому ідеальні для світлих приміщень, таких, як бібліотека, кабінет, вітальня. Крім того, вони володіють відмінними тепло-, звукоізолюючими та антистатичними властивостями. Також одним з очевидних переваг є вишуканий зовнішній вигляд та великій вибір кольорової гами.