Ліпнина широко використовувалася в Стародавньому Єгипті, в Давній Греції, і в Стародавньому Римі. З тих пір вона незмінно присутня у всіх архітектурних стилях - класицизм, ренесанс, бароко, рококо, ампір, модерн.
За свою виразність ліпнина - королева малих архітектурних форм. Вона вносить різноманітність у гладку монотонність стін і стелі, надає їм об'єм і наповнює приміщення атмосферою урочистості. Традиційно в ліпнині використовувались стилізовані орнаменти з рослинними мотивами - листя, плоди, квіти, виноград, лавр, пальми; морськими мотивами - риби, дельфіни, раковини, русалки і тритон; міфологічними мотивами – класикою яких стали титани. А то і повністю абстрактні елементи декору у вигляді різних завитків і розеток.

За багатовікову історію ліпні зображення набули символічного значення: змія говорила про мудрість господаря, лавр - символ слави, фрукти - уособлювали родючість. Широко використовувались в архітектурі масонські символи і знаки.

Сучасна ліпнина виконує не лише декоративно-прикладні та стилістичні, але й чисто прикладні функції: змінює зоровий простір приміщення, маскує конструктивні елементи та технологічні комунікації, приховує стики між панелями і багато чого іншого.

Ліпнина прекрасно підходить для декорування оздоблення камінних порталів, полиць, димарів, дверних пройомів і книжкових полиць. Зараз ліпнину можна купити у вигляді окремих елементів, які потім збираються у єдину композицію.
Сьогодні виробники пропонують такі матеріали для модулів ліпнини: гіпс, поліуретан і полістирол.
Основні переваги гіпсу - це натуральність, екологічність та довговічність. Гіпсову ліпнину легко обробляти і ремонтувати. Самий економічний варіант ліпнини - полістирол, однак недоліком цього матеріалу є недостатня міцність і жорсткість. Поліуретан легкий за вагою, дуже міцний, не б'ється і не кришиться, не боїться вологи, з часом не змінює кольору, економічний в обробці і легкий в установці - готові елементи ліпнини просто приклеюються до несучої поверхні.





Технологія виготовлення елементів ліпнини

Ліпні роботи складаються з чотирьох основних процесів: виготовлення моделі розміром в натуральну величину; виготовлення за допомогою цієї моделі форми для відливання в ній виробу або його частини; виливок самої деталі; установка деталі на місце. Моделі виготовляють по робочому кресленню, яке складене архітектором або художником, при цьому якість моделі багато в чому залежить від якості виконаного креслення. Найбільш підходящим матеріалом для виготовлення моделей при ліпних роботах є глина. Вона дешева і доступна, пластична, легко освоюється. Модель може бути виконана також з пластиліну або якого-небудь іншого (в т. ч. твердого) матеріалу - гіпсу, дерева, каменю, металу, кістки і т. д. При цьому вона повинна в точності відтворювати заданий на кресленні рельєф і мати ретельно оздоблену лицьову поверхню.

Якщо модель виліплена з глини або іншого пластичного матеріалу, з неї знімають спочатку т. н. чорнову форму з гіпсу, з якої виготовляють гіпсові копії моделі. З моделі, виконаної з твердого матеріалу, готують клейову (на основі желатину або міздрового клею) або чистову гіпсову форму (остання може складатись з декількох окремих частин, у цьому випадку її прийнято називати кусковою). Потім з отриманих форм відливають ліпні вироби з гіпсового або рідкого цементного розчину.

В залежності від складності рельєфу з моделі можна зняти (виготовити) різну кількість клейових і чистових гіпсових форм. Так, наприклад, з гладкою моделі можна зняти до 15, з орнаментованої - до 10 форм. Щоб моделі легше витягались з форми, зазвичай застосовують різні мастильні суміші. Від зняття форм модель поступово зношується, її необхідно регулярно ремонтувати. В іншому випадку вироби будуть з дефектами і знадобиться багато часу на їх виправлення.

Ліпні роботи, як правило, досить трудомісткі, технологічно складні і вимагають певної професійної майстерності. Однак деякі найбільш прості ліпні деталі (вироби), що відносяться до декоративного оздоблення приміщень, можна виготовити, і не маючи спеціальної підготовки, особливо якщо використовувати для їх формування готові зразки - моделі. Стелю кімнат, наприклад, можна прикрасити розеткою, а верхню частину - стіни карнизами. Ліпні деталі надають оздобленню велику виразність, а приміщенню закінчений вигляд.



Пам’ятки
По-перше, наявність ліпнини в інтер'єрі не повинно бути випадковим: не варто кріпити її куди завгодно, коли весь будинок або квартира вже оформлені. Вона повинна гармоніювати з меблями, підлоговим та стінним покриття і відповідати загальній колірній гамі. Наприклад, якщо на стінах шпалери, то ліпниною повинна бути практично непомітна і звичайно, їй не місце на шпалерах! Поєднання ліпнини та килимів неприпустимо, нехай навіть вони будуть одного тону, - це справжній кітч.
По-друге, в домі з ліпниною необхідно постійно підтримувати порядок і чистоту. Ніяких надірваних шпалер та забруднених стін, ніякого пилу та зайвих речей, інакше декор виглядатиме абсурдно.
По-третє, фризи не повинні різко перериватись, тобто вони або замикаються, або природно закінчуються дверним отвором або віконою рамою. Тому треба бути обережними, щоб меблі не пошкодила декор або просто не зіпсували враження.
І по-четверте, в умілих руках ліпнина може стати більше ніж просто декором: вона згладить гострі кути, сховає тріщини, дроти, які часто «біжать» по стелі, створить або порушить симетрію (в залежності від мети), підкреслить строгість стилю . Такі прикраси забезпечують ще і естетичну насолоду: ковзати поглядом по голим поверхням менш приємно, ніж розглядати мудрі візерунки і кожен раз знаходити в них щось нове.